Мавзолей[1] — храм-гробниця[1] і надгробний пам'ятник царя Мавсола (грец. Μαύσωλος), споруджений у середині IV століття до н. е. за наказом його дружини Артемісії III в Галікарнасі (сучасний Бодрум, Туреччина), одне з античних чудес світу.
В архітектурі Галікарнаського мавзолею вперше в грецькій архітектурі
знайшли відображення всі три знаменитих ордери: доричний, іонічний і
коринфський. Нижній поверх підтримувався 15 доричними колонами,
внутрішні колони верхнього поверху були коринфськими, а зовнішні —
іонічними. У мавзолеї поєднувалася сувора геометричність, масивна
простота, виконана внутрішньою силою, і прагнення до декоративності й
легкості форм, плавності ліній. Аналогів цій споруді у грецькій
архітектурі немає, проте, принцип гробниці на постаменті в різних формах
був широко відомий в Карії і в сусідній Лікії.
На межі V і IV століть до н.е. такого роду гробівниці перетворюються на
монументальні усипальниці своїх замовників, багато прикрашені
скульптурним декором. Певною мірою прообразом Галікарнаського мавзолею
можна назвати зведену на чверть століття раніше гробницю лікійського
сатрапа Арбіда в м. Ксанф (пам'ятка відома сьогодні як «Монумент нереїд») Обидві пам'ятки, багато в чому зберігаючи грецькі традиції і будівельні прийоми, несуть явний вплив східної архітектури.
Комментариев нет:
Отправить комментарий